Колегія суддів Восьмого ААС визнала, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме призначення пенсії, а не випадків, коли пенсію було призначено раніше.

Позивач звернувся з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Рівненській області (далі – Відповідач) про визнання протиправною відмову у перерахунку (збільшенні) пенсії та зобов’язання здійснити такий перерахунок на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону України № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та відповідно до законодавства України має право обрати один з видів пенсійного забезпечення, які встановлені або загальним Законом № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV), або спеціальним Законом № 796-ХІІ.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що позивач отримує пенсію за віком на умовах частини 1 статті 27 Закону №1058-IV, тоді як перерахунок і підвищення пенсії здійснюється відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII (у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії») у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV.

Апеляційний суд дійшов висновку, що у зв’язку із впровадженням в Україні пенсійної реформи з 01 січня 2004 року призначення та перерахунок пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону №796-ХІІ без врахування положень Закону №1058-IV є неможливим. Однаково як і застосування окремих положень Закону №1058-IV не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії норм Закону №796-ХІІ.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону № 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що у разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що зміни, внесені до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ, стосуються порядку обчислення фактичного середньомісячного заробітку для призначення пенсії та не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв`язку із понаднормовим страховим стажем.

Таким чином, право позивача на соціальний захист, встановлене законом, було захищено у судовому порядку: апеляційний суд зобов’язав відповідача здійснити перерахунок пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 відсотків заробітку, та виплатити недоотриманий розмір пенсії.

Повний текст постанови Восьмого ААС у справі № 460/229/20 доступний у ЄДРСР за посиланням.

За повідомленням прес-служби суду