Забруднення земель, знищення лісів і природоохоронних територій, руйнування Каховської ГЕС, незаконне заволодіння природними ресурсами – наслідки російської збройної агресії для довкілля України мають безпрецедентний масштаб.

Правові механізми відшкодування завданої довкіллю шкоди та практику Верховного Суду в цій сфері європейській аудиторії представив суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич під час щорічної конференції Форуму суддів ЄС з питань навколишнього середовища (EUFJE) «Застосування європейського законодавства щодо захисту довкілля в національних судах», яка відбулася в Дубліні (Ірландія). Тема його доповіді – «Правові проблеми відшкодування екологічної шкоди, спричиненої війною в Україні».

Одне з ключових правових питань у справах про відшкодування шкоди, завданої російською агресією, стосується юрисдикційного імунітету рф. У постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що рф не має права посилатися на судовий імунітет у справах про відшкодування шкоди життю чи здоров’ю, якщо така шкода була завдана повністю або частково на території України. У постанові від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц Верховний Суд виходив з необхідності забезпечити право особи на належне й ефективне відшкодування: за відсутності альтернативних компенсаційних механізмів судовий імунітет не повинен перешкоджати доступу до суду.

Щодо відшкодування безпосередньо екологічної шкоди Віталій Уркевич звернувся до постанови від 1 квітня 2025 року у справі № 916/293/24. Верховний Суд зазначив, що інтереси всього українського народу має представляти держава. Тому у справах про відшкодування шкоди довкіллю позивачем має бути держава Україна в особі компетентних органів, а громадська організація не уповноважена вимагати від рф відшкодування такої шкоди на користь держави.

Практичне значення має і правильне визначення відповідача. У постанові від 6 листопада 2023 року у справі № 910/5699/23 Верховний Суд вказав, що у спорах про відшкодування шкоди, завданої іноземною державою, її органом чи посадовою особою, відповідачем є відповідна держава як учасник цивільних правовідносин. Позивач має зазначити не лише державу, а й її органи, діями яких, на думку позивача, порушено його права.

У контексті можливості звернення стягнення на активи, пов’язані з державою-агресором, суддя навів постанову від 20 липня 2022 року у справі № 910/4210/20 щодо доктрини alter ego. Якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, перебуває під визначальним контролем держави та є її другим «я», майно такої юридичної особи за певних умов може бути використане для погашення боргів держави.

У практиці національних судів вже є і справи за вимогами фізичних осіб до рф про відшкодування шкоди, пов’язаної з привласненням природних ресурсів, що належать українському народові, зокрема справи № 216/5143/23, № 216/3972/22, № 636/9681/24, № 216/5656/22, № 216/3236/24, № 932/3809/23, № 932/6794/23, № 216/2222/24, № 127/876/24 та № 686/30584/23. Результат розгляду таких вимог залежить, серед іншого, від доведеності підстав відповідальності та розміру заявленої шкоди.

Національні судові механізми формуються паралельно з міжнародним компенсаційним механізмом. Віталій Уркевич розповів про роботу Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Серед категорій заяв, які може подавати держава Україна, передбачені вимоги щодо екологічної шкоди, а також розграбування та/або привласнення природних ресурсів. Станом на кінець вересня 2026 року до Реєстру було подано понад 190 тис. заяв.

Наступним елементом цього механізму має стати Міжнародна компенсаційна комісія для України. Передбачається, що вона розглядатиме внесені до Реєстру заяви по суті, оцінюватиме розмір шкоди та визначатиме суму компенсації.

Щорічна конференція EUFJE об’єднала суддів і експертів з різних європейських держав. У центрі цьогорічних дискусій були реалізація Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, практика ЄСПЛ і Суду справедливості ЄС, застосування європейського екологічного права національними судами та міжнародні аспекти захисту довкілля.

Участь у конференції також взяв суддя Великої Палати Верховного Суду Ігор Ткач.

Презентація Віталія Уркевича (англійською мовою) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Legal_Issuof_Compensation_for_Environmental_Damage_Caused_by_the_War_in_Ukraine_16_10_2026.pdf.

Верховний Суд