Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника всі майнові спори та вимоги, вирішення яких може вплинути на розмір або склад ліквідаційної маси, підлягають розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство, у тому числі скарги, подані в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо такого боржника.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.

У справі, що переглядалася, фермерське господарство (боржник) оскаржило бездіяльність і дії державного виконавця, який після відкриття щодо боржника справи про банкрутство не зупинив виконавче провадження, а наклав арешт на кошти та здійснив їх стягнення.

Суди відмовили в задоволенні скарги, посилаючись на те, що права заявника не були порушені, а дії виконавця відповідали вимогам закону.

Перед об’єднаною палатою поставлено правове питання юрисдикційності: який суд розглядає скарги на дії та бездіяльність державного виконавця, подані в межах виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, що можуть вплинути на його майнові активи.

ОП КЦС ВС скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій і передала справу за підсудністю до відповідного господарського суду, зробивши такі правові висновки.

За загальним правилом судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Водночас процесуальний закон встановлює імперативне правило виключної юрисдикційності справ про банкрутство та спорів з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

За положеннями ч. 2 ст. 7 КУзПБ усі майнові спори та вимоги до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, розглядаються господарським судом у межах такої справи.

Установлена вимогами ст. 7 КУзПБ концентрація майнових спорів за участю боржника виключно в межах справи про банкрутство дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо збереження майнових активів боржника в його розпорядженні, з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.

Таким чином, з дня введення в дію КУзПБ, тобто з 21 жовтня 2019 року, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

ОП КЦС ВС роз’яснила, що під час вирішення питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не лише з того, чи підлягають заявлені вимоги вартісній оцінці, а й оцінювати зміст заявлених вимог та порушене право чи інтерес, на захист якого подано відповідну заяву або позов.

Оскільки наслідком задоволення вимог скарги в межах судового контролю за виконанням судового рішення щодо боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси, така скарга підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Отже, якщо виконання судового рішення та здійснення судового контролю за його виконанням можуть вплинути на обсяг ліквідаційної маси боржника, відповідні питання мають вирішуватися господарським судом у межах справи про банкрутство.

Постанова ОП КЦС ВС від 22 червня 2026 року у справі № 604/774/24 (4-с/604/4/25) (провадження № 61-13251сво25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137649353.

Верховний Суд