Як технології допомагають розвантажити суди та які виклики вони несуть, обговорювали під час четвертого дня підготовки суддів ВАКС у Національній школі суддів України. Ключовою подією стала лекція Ізабели Феррарі – федеральної судді Бразилії та міжнародної експертки у сфері цифрового правосуддя.

Бразильська суддя, магістр права та доктор філософії у сфері права (Університет штату Ріо-де-Жанейро), дослідниця Гарвардської школи права (2016–2017), членкиня робочих груп ЮНЕСКО та Світового банку, представила досвід своєї країни, який сьогодні вважається одним із найпоказовіших прикладів упровадження штучного інтелекту в судочинство.

У своєму виступі вона наголосила, що світ фактично перебуває на порозі революційних змін, які охоплюють не лише освіту, а й судову систему. За її словами, розвиток технологій у цій сфері можна порівняти з проривами у Китаї, однак через обмежений доступ до інформації більшість країн орієнтується саме на відкриті моделі, зокрема бразильську.

Феррарі детально окреслила контекст функціонування судової системи Бразилії, на розгляді якої сьогодні знаходиться близько 80 мільйонів справ – це один із найвищих показників у світі. Для порівняння, в Індії таких справ близько 50 мільйонів, попри більшу чисельність населення. Через це бразильські судді працюють під значним навантаженням, ухвалюючи в середньому рішення у дев’яти справах щодня та опрацьовуючи сотні документів.

Саме в таких умовах штучний інтелект став не інновацією, а необхідністю. Його активне впровадження розпочалося у 2019 році. Суддя звернула увагу на існування двох основних типів ШІ – прогностичного та генеративного.

Прогностичний штучний інтелект уже активно використовується в Бразилії – понад 140 систем допомагають аналізувати великі масиви даних, класифікувати справи, знаходити релевантну практику та навіть визначати процесуальні порушення. Це дозволяє значно оптимізувати роботу суддів та їхніх помічників.

Окрему увагу вона приділила системі «Victor», яка застосовується у Верховному Суді Бразилії. Цей інструмент аналізує апеляційні скарги та визначає їх значення для формування судової практики. Якщо раніше така робота займала до 45 хвилин, то сьогодні система виконує її за лічені секунди. Водночас вона не замінює суддю, а лише допомагає йому, залишаючи остаточне рішення за людиною.

Разом із перевагами І. Феррарі окреслила і ключові ризики використання штучного інтелекту. Серед них – питання кібербезпеки, непрозорість алгоритмів та потенційна упередженість систем, які можуть відтворювати соціальні перекоси, закладені у вихідних даних.

Особливий акцент у виступі було зроблено на генеративному штучному інтелекті, який не лише аналізує, а й створює новий контент. На відміну від традиційних пошукових систем, він формує нові тексти та аналітичні висновки, що відкриває принципово нові можливості – і водночас порушує питання щодо меж його застосування у правосудді.

За словами судді, саме розвиток генеративного ШІ поставив під сумнів попередні уявлення про неможливість заміни окремих функцій судді, адже ці системи здатні не лише відтворювати минулі закономірності, а й створювати нові рішення.

Виступ Ізабели Феррарі продемонстрував, що цифрова трансформація судової системи вже стала реальністю, а не віддаленою перспективою. Досвід Бразилії показує, що штучний інтелект може суттєво підвищити ефективність правосуддя, однак його впровадження потребує чітких етичних рамок, контролю та збереження ключової ролі людини. Для України цей досвід є не лише джерелом натхнення, а й важливим орієнтиром у побудові сучасної, технологічної та справедливої судової системи.

У межах навчального дня своїм досвідом поділилися Микола Хавронюк – професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», директор з наукового розвитку і член правління Центру політико-правових реформ, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, який висвітлив тему захисту прав потерпілого та конфіскації майна і її видів, а також Ґеорг-Фрідріх Ґюнтґе – керівний старший прокурор, постійний заступник Генерального прокурора федеральної землі Шлезвіг-Гольштайн, який зосередився на питаннях призначення покарання у справах про корупційні злочини з особливим урахуванням процесуальних угод та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідних кримінальних провадженнях.

Із презентаціями спікерів можна ознайомитися за покликаннями (Ізабела Феррарі, Микола Хавронюк1, Микола Хавронюк2, Ґеорг-Фрідріх Ґюнтґе).

Національна школа суддів України