Львівський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу представника позивача Г. на рішення Галицького районного суду м. Львова у справі за позовом Л. до Львівського національного університету ім. Івана Франка про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Обставини справи

Громадянин Л. звернувся з позовом до Львівського національного університету ім. Івана Франка про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до наказу Львівського національного університету імені Івана Франка його було звільнено з посади професора кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Підставою звільнення стало рішення Комісії з питань етики та професійної діяльності Львівського національного університету імені Івана Франка щодо розгляду справи професора факультету журналістики. Позивач вважав такий наказ незаконним, оскільки жодних аморальних проступків він не вчиняв.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова у задоволенні позовної заяви громадянина Л. до Львівського національного університету імені Івана Франка про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовлено. Рішення місцевого суду оскаржив представник позивача – адвокат Г. В апеляційній скарзі покликався на те, що при вирішенні даного спору судом не проведено аналізу щодо визначення дат та дій, які відповідач вважає аморальним проступком, не враховано час, що пройшов з моменту вчинення таких дій та наступну поведінку працівника. В матеріалах справи відсутня інформація щодо скарг студентів із звинуваченнями гр. Л. у домаганнях. Крім того, судом не встановлено конкретних фактів домагань та доказів, які їх підтверджують.

Розгляд апеляційної скарги

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду постановила: апеляційну скаргу представника позивача Л. – адвоката Г. залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова – залишити без змін.

Таке своє рішення колегія суддів мотивувала тим, що мотиви суду першої інстанції щодо розгляду усіх позовних вимог, викладені в оскаржуваному рішенні, є належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення та вимог закону, без додаткового дублювання. Місцевим судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.