Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович і суддя ВС у Касаційному цивільному суді Віктор Пророк взяли участь у дводенній науково-практичній конференції «Малиновські читання 2025», організованій Інститутом права Національного університету «Острозька академія».

Михайло Смокович виступив під час публічної розмови на тему «Візія розвитку правничої вищої освіти в Україні», що відбулась у перший день конференції – 27 листопада 2025 року.

Насамперед він нагадав, що з нагоди відзначення 20-ї річниці Кодексу адміністративного судочинства України та з метою популяризації діяльності адміністративних судів серед студентської молоді КАС ВС провів творчий конкурс есе на тему «Захист конституційних прав особи в адміністративному судочинстві», серед переможців якого є студентка Національного університету «Острозька академія». «Мені, як професору кафедри державно-правових дисциплін Національного університету «Острозька академія», надзвичайно приємно і почесно відзначити, що наш університет виявив найбільшу активність. З Острозької академії надійшло аж 22 роботи студентів», – сказав спікер.

Під час виступу очільник КАС поділився думками про те, як трансформується українська правова система в умовах воєнного стану та на шляху до Європейського Союзу. Він зазначив, що в аспекті євроінтеграції правнича вища освіта в Україні набуває нового змістового наповнення та значущості. Євроінтеграційний процес не лише впливає на законодавство та правозастосування. Він формує нові вимоги до якості правничої освіти, зміщуючи акцент на компетентнісні характеристики, практичну спрямованість і євроінтеграційний підхід у підготовці майбутніх юристів.

Правнича освіта перестає бути суто системою передачі знань. Вона перетворюється на ключову інституцію формування професійної культури, етичних стандартів і здатності діяти в межах європейського правового простору.

На думку доповідача, університет має бути джерелом інновацій та простором формування професійної самодостатності й інтелектуальної свободи. Це необхідно для того, щоб кожен здобувач освіти міг максимально реалізувати свій потенціал і сприяти зміцненню верховенства права в Україні.

Євроінтеграція створює унікальні можливості для глибокого оновлення правничої освіти. У цьому аспекті голова КАС ВС назвав критерії, яким має відповідати майбутній юрист.

Михайло Смокович наголосив, що нове покоління юристів – це висококваліфіковані фахівці, здатні працювати за найкращими європейськими та світовими стандартами, зберігаючи надбання вітчизняної правової науки.

Реформування правничої освіти охоплює не лише оновлення навчальних програм, а й трансформацію мислення, етики та корпоративної культури правника, що має відповідати європейським демократичним цінностям і високим стандартам правової держави.

Віктор Пророк долучився до публічної розмови «Захист права власності: сучасні виклики для суду та практики», що відбулася в рамках конференції 28 листопада. Суддя виступив із доповіддю «Огляд практики Верховного Суду щодо захисту прав добросовісного набувача (в світлі Закону № 4292-ІХ)».

Законом України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача»:

• змінено ст. 261 ЦК України стосовно початку перебігу позовної давності за вимогами про витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність;
• у ст. 388 Кодексу установлений присічний строк – десять років на витребування державою чи територіальною громадою майна від добросовісного набувача на свою користь;
• у ст. 390 ЦК України передбачена обов’язкова компенсація вартості майна добросовісному набувачеві з обов’язковим попереднім внесенням органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду;
• у ст. 391 ЦК України запроваджена конструкція, яка підпорядковує вирішення спорів щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування майном органом державної влади або органом місцевого самоврядування статтям 387 і 388 ЦК України (витребування майна).

Крім того, п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ передбачає, що його положення мають зворотну дію в часі в частині компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна у справах, у яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права.

Віктор Пророк розповів, що в низці постанов Верховного Суду сформований висновок про обов’язковість врахування судами під час нового розгляду справи положень Закону № 4292-IX, який набрав чинності 9 квітня 2025 року з огляду на ретроспективну дію його положень.

Разом з тим постановою № 18 від 12 вересня 2025 року Пленум ВС звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо відповідності Конституції України п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону.

Пленум ВС, зокрема, зазначив, що надання відповідному пункту зворотної дії в часі суперечить ст. 58 Конституції України, оскільки призводить до порушення основного фундаментального елементу принципу верховенства права – правової визначеності. Крім того, ретроспективне застосування положень Закону № 4292-ІХ може свідчити про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини) щодо права на справедливий суд через втручання законодавця в процес здійснення правосуддя шляхом прийняття нормативно-правових актів, що наперед визначають результати справи, яка перебуває на розгляді в суді та в якій однією зі сторін є держава.

Стосовно належного способу захисту прав органу державної влади або органу місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 391 ЦК України) доповідач зауважив, що ухвалою від 9 вересня 2025 року у справі № 915/268/24 ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу на розгляд Великої Палати ВС з підстав наявності виключної правової проблеми для визначення належного та ефективного способу судового захисту, ураховуючи, в тому числі, згадані вище зміни.

Ухвалою від 29 жовтня 2025 року справу № 915/268/24 ВП ВС прийняла до свого провадження та призначила її до розгляду на 17 грудня 2025 року, оскільки у цій справі існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема.

Крім того, Віктор Пророк звернув увагу, що ухвалою від 10 вересня 2025 року КГС ВС передав на розгляд ВП ВС справу № 922/2555/21 щодо попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду у справах про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади. Ухвалою від 29 жовтня 2025 року ВП ВС повернула справу КГС ВС для розгляду.

Верховний Суд