Заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша взяла участь у роботі XIV Судового форуму, під час якого обговорювали стратегічні виклики та майбутнє правосуддя.

Під час сесії, присвяченої реформі правосуддя, вона звернула увагу на складність і високе емоційне навантаження процесу добору суддів. За її словами, після проходження співбесід у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Вищій раді правосуддя кандидати можуть відчувати психологічну втому, однак ці процедури дають можливість перевірити, чи готова людина до викликів суддівської професії. Члени ВРП, наголосила вона, намагаються бути максимально толерантними — як у формі, так і в змісті запитань.

Спікерка також зазначила, що окремі процедури можна оптимізувати. На її думку, для кандидатів до апеляційних судів достатньо було б однієї співбесіди, аби уникнути дублювання.

Оксана Кваша пояснила, що перед співбесідами члени ВРП детально аналізують матеріали й у разі потреби надсилають кандидатові письмові запити. Якщо відповідь є вичерпною, питання знімається з розгляду; якщо ні — доводиться уточнювати його під час співбесіди.

Вона підкреслила, що майбутній суддя має бути готовим до психологічних навантажень.

«Наші співбесіди можна сприймати як початковий етап, який допомагає людині зрозуміти, чи готова вона працювати зі складними й інколи трагічними людськими історіями. Вважаю, що вони налаштовують майбутнього суддю до сприйняття ще більш болісної інформації», — зазначила Оксана Кваша.

Сміливість також є однією з необхідних рис. Серед кандидатів є ті, хто проживає за кордоном, і під час онлайн-співбесід постає питання їхньої готовності повернутися до України. Вища рада правосуддя прагне подолати кадровий дефіцит у судах, тож важливо бути впевненими, що призначені кандидати дійсно працюватимуть в Україні.

Кваша наголосила, що якщо запитання під час співбесіди стосуються здоров’я, сімейних зв’язків або інших чутливих тем, ВРП може зупинити пряму трансляцію.

Говорячи про критерій чесності, Оксана Кваша зазначила, що непослідовність пояснень кандидата під час співбесід і в подальших оскарженнях викликає закономірні сумніви в його доброчесності.

Окрема увага була приділена питанням етичності та публічності.
Суддя, за словами спікерки, є публічною особою і має бути взірцем не лише у професійній діяльності, а й у приватному житті — моральним авторитетом для суспільства.

Вона підкреслила, що оптимістично оцінює перебіг добору суддів з огляду на інтенсивність роботи ВККС і ВРП. Разом з тим органи суддівського врядування несуть велику відповідальність: необхідно одночасно дотриматися вимог Дорожньої карти з питань верховенства права (до IV кварталу 2026 року потрібно заповнити щонайменше 70% вакантних посад суддів місцевих та апеляційних судів) і не допустити призначення осіб, які не відповідають критеріям доброчесності, зокрема не мають чіткої громадянської позиції.

Оксана Кваша нагадала, що у грудні 2024 року Вища рада правосуддя затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики суддів і кандидатів, розроблені після консультацій з ВККС, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності. Ці показники є важливим інструментом як для оцінювання кандидатів, так і для дисциплінарної практики щодо чинних суддів.

XIV Судовий форум, який 27–28 листопада 2025 року провела Асоціація правників України за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» та Expertise France, став платформою для напрацювання рішень, обміну досвідом і визначення подальших напрямів розвитку правосуддя.

Фото: Асоціація правників України 

Вища рада правосуддя